23.12.15
14.11.15
31.10.15
30.10.15
РОЗДІЛ «ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ І ДОПОМОГИ» 10 клас коспекти уроків
МАЙСТЕР-КЛАС Є. О. ЦУКАНОВА
ТЕМА: Основи законодавства України про охорону
здоров'я людини.
ТЕМА УРОКУ. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я.
Мета:
розглянути основні документи нормативно-правової бази про захист життя і
здоров'я людини в Україні.
Тип уроку:
засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник,
робочий зошит, Конституція України, збірник законодавчих актів.
Учень повинен:
- назвати основні документи
нормативно-правової бази з охорони здоров'я людини;
- обґрунтувати заходи
медичного захисту населення у надзвичайних ситуаціях.
Структура уроку
І. Організаційний
етап............................
3 хв.
II. Актуалізація опорних
знань.................... 5 хв.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу ................
25 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу............... 10 хв.
V. Домашнє
завдання................
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку;
- утворення груп.
II. Актуалізація опорних знань.
Охорона здоров'я. Які
асоціації викликає в учнів це поняття?
III. Вивчення нового матеріалу.
► Робота в групах.
1. Закон України «Основи законодавства України про
охорону здоров'я». Конституція України ст. 27, 49, 50.
а) На чому базується Закон
про охорону здоров'я? (Фронтальна бесіда та робота з текстом Конституції
України.)
б) Закон про охорону
здоров'я
1 група - Правові засади.
2 група - Організаційні
засади.
3 група - Економічні
засади.
4 група - Соціальні засади.
(Після оглядової роботи
груп з текстом закону учитель називає інші закони України, де є пункти з
охорони здоров'я):
- Закон України «Про
охорону праці» 1992 р.
- Закон України «Про
фізичну культуру і спорт» 1993 р.
- Закон України «Про
забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» 1994 р.
- Закон України «Про
донорство крові та її компонентів 1995 р.
- Закон України «Про захист
людини від впливу іонізуючих випромінювань» 1998 р.
- Закон України «Про
запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення» 1998 р.
- Закон України «Про
аварійно-рятувальні служби» 1999 р.
- Закон України «Про захист
населення від інфекційних хвороб» 2000 р.
- Закон України «Про
психіатричну допомогу» 2000 р. та інші.
2. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних
ситуаціях (пояснення вчителя з
елементами бесіди)
І. Система медичної
допомоги у звичайних обставинах.
1) сільські медичні пункти
2) центральні районні
лікарні
3) обласні лікарні
4) спеціалізовані міські
(обласні) медичні центри
ІІ. Система медичної
допомоги в надзвичайних ситуаціях (розповідь учителя з елементами бесіди).
У надзвичайних ситуаціях до
стаціонарних медичних закладів додають медичні пункти формувань Міністерства з
надзвичайних ситуацій та формувань цивільної оборони.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда про законодавчу
базу.
2. Які медичні заклади є в
регіоні проживання?
► Виконати
завдання в зошиті.
Тема: Основи законодавства
України про охорону здоров'я людини.
V. Домашнє завдання.
Вивчити зміст відповідного
параграфа підручника.
Тема: Здоров'я людини і навколишнє середовище.
ТЕМА УРОКУ: ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ.
Мета: ознайомити учнів з визначенням поняття «здоров'я», критеріями
здоров'я, впливом навколишнього середовища на організм людини; визначити
загрозливі фактори для життя людини, що визначені ВООЗ.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Критерії
здоров’я людини», таблиця «Фактори загрози здоров'ю людини і навколишнє
середовище».
Учень повинен:
- назвати критерії здоров'я людини;
- пояснити вплив навколишнього середовища на
організм людини.
Структура уроку
І. Організаційний
етап............................
2 хв.
II. Актуалізація опорних
знань....................
3 хв.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу ................
20 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу............... 15 хв.
V. Висновки
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...............
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний
етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Відсутність хвороб.
Здоров'я.
Добрий настрій.
Які асоціації та відчуття
взаємозалежності викликають в учнів ці поняття?
► Фронтальна бесіда.
1. Як ви розумієте поняття
«здоров'я»?
2. Якими є основні критерії
здоров'я?
3. Що таке навколишнє середовище?
ІII. Вивчення нового матеріалу.
Проблемні питання.
Яке значення має здоров'я в
житті людини?
Від чого залежить здоров'я?
1.Що таке здоров'я (самостійна
робота з підручником, конспектування визначення здоров'я).
2. Критерії здоров'я
(самостійна робота з підручником, складання схеми по критеріях здоров'я).
Обговорення схеми.
3. Види здоров'я (пояснення
вчителя):
- фізичне (стан організму);
- соціальне (взаємодія з суспільством);
- духовне (толерантність, самопожертва,
саморозвиток інтелекту).
4. Фактори загрози здоров'ю
за визначенням BООЗ (2009 рік) - пояснення
вчителя з використанням таблиці «Фактори загрози здоров'ю людини».
5. Вплив навколишнього
середовища на здоров'я людини. (Розповідь учителя з використанням таблиці
«Навколишнє середовище».)
Усього існує понад 200
визначень здоров'я. Але їх усі можна звести до того, що здоров'я - це стан повного
фізичного, психічного, соціального та духовного благополуччя.
У зв'язку з цим розрізняють
здоров'я фізичне, психічне, соціальне та духовне.
На здоров'я людини впливає
у першу чергу його оточення: стан навколишнього середовища, рівень життя та
соціального захисту, культурні традиції щодо способу життя. Основними чинниками
здоров'я вважають:
- спосіб життя;
- стан системи охорони здоров'я;
- екологічні умови;
- особливості спадковості.
Взаємний вплив навколишнього
середовища й людини може бути як негативним, так і позитивним, тобто в цій
взаємодії є чинники, які руйнують здоров'я, і ті, які його зміцнюють. При
цьому можна виділити деякі властивості сучасного стану суспільства, які
стабільно призводять до погіршення умов життя та здоров'я людини. За даними
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), до чинників загрози здоров'ю
належать:
- зменшення маси тіла дітей;
- небезпечні статеві стосунки;
- вживання алкоголю;
- забруднення води й антисанітарія;
- високий артеріальний тиск.
Ці чинники вважаються
основними, оскільки вони дають 25 % летальних наслідків у світі та втрати 20 %
тривалості життя.
Усього ВООЗ виділяє 24
чинники ризику для здоров'я. За характером виникнення їх можна розділити на такі
групи.
1) Антропогенні чинники. На теперішній час
вони є головними, а їхній вплив на стан здоров'я людини визначено найгіршим. Антропогенні
чинники бувають:
а) фізичними - використання
атомної енергії, шум тощо;
б) хімічними - надмірне використання отрутохімікатів і мінеральних
добрив;
в) біологічними - поширення
туберкульозу та онкологічних захворювань; зниження імунітету; вживання у їжу
генетично модифікованих продуктів, переїдання; загроза біологічної зброї тощо;
г) соціально-політичними -
зростання темпу життя, соціальні проблеми в суспільстві; голод; гіподинамія
(зменшення рухової активності); наркоманія і токсикоманія, надмірне вживання
алкоголю та тютюну; війни, тероризм.
2) Природні чинники -
землетруси, тайфуни, цунамі, повені, зливи, посуха, пожежі в лісах і степах
тощо.
3) Техногенні чинники -
аварії на транспорті, виробництві, цивільних і військових складах.
Статистичні дані показників смертності
в Україні вказують на стійку тенденцію до її наростання по всій країні. Ця
тенденція простежується і за показниками загальної захворюваності, при цьому збільшується
відсоток таких захворювань, як нервово-психічні, серцево-судинні, онкологічні,
інфекційні, захворювання дихальної та травної систем.
Україна стає лідером у Європі з ВІЛ-інфекції,
туберкульозу. Ці захворювання майже відносять до епідемій. Сумне лідерство
належить Україні за штучним перериванням вагітності (враховано лише офіційні
дані), що, у свою чергу, збільшує рівень гінекологічних захворювань та
безпліддя. За показником тривалості життя Україна перебуває лише на 121 місці у
світі.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з запитаннями у відповідному параграфі
підручника.
2. Тестова робота. Знайдіть вірну відповідь:
1) Здоров'я - це:
а) відсутність хвороб;
б) відсутність фізичних
вад;
в) стан повного фізичного,
психічного й соціального благополуччя.
2) Оточуюче середовище -
це:
а) все, що нас оточує;
б) жива природа;
в) нежива природа;
г) люди.
3) Соціальне оточення - це:
а) все, що нас оточує;
б) жива природа;
в) нежива природа;
г) люди.
4) Стосунки людей
регулюють:
а) особисті враження;
б)
закони;
в) норми етики;
г) моральні норми.
5) Відносини людей з
державою регулюють:
а) особисті враження;
б) закони;
в) норми етики;
г) моральні норми.
6) Стан твого здоров'я -
це:
а) твоя проблема;
б) проблема оточуючих;
в) проблема держави;
г) проблема сім'ї.
7) Знайдіть відповідність
між складовими здоров'я та їх змістом.
А. Фізичне здоров’я; 1.
Толерантність;
Б. Соціальне здоров'я; 2. Стан
організму;
В.Психічне здоров'я; 3.
Взаємодія з суспільством;
Г. Духовне здоров'я. 4.
Стосунки з людьми.
А
|
Б
|
В
|
Г
|
8) Знайдіть відповідність
між складовими середовища існування та їх змістом.
А. Природне середовище; 1. Стан механізмів;
Б. Техногенне середовище; 2. Стан живих
організмів;
В. Соціальне середовище; 3. Взаємовідносини в
суспільстві;
Г. Антропогенне середовище. 4. Діяльність людини.
А
|
Б
|
В
|
Г
|
9) Напишіть декілька речень
на тему «Які проблеми стану здоров'я існують у населення України?»
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Самостійна робота.
V. Висновки.
1.Здоров'я - це стан
повного фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя.
2. Більш ніж на 50 % здоров’я
людини залежить від її способу життя.
3. Спосіб життя людини
впливає на здоров'я нащадків.
4. Стан навколишнього
середовища впливає на стан здоров'я.
5. Стан навколишнього
середовища залежить від діяльності людини.
VI. Домашнє завдання.
Прочитати відповідний
параграф підручника.
ТЕМА УРОКУ. ВПЛИВ УРАЖАЮЧИХ ФАКТОРІВ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ЛЮДИНУ.
Мета: розглянути медичну характеристику ураження людей від
дії стихійного лиха, виробничих аварій і катастроф, уражаючих факторів зброї
масового ураження.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Типи надзвичайних
ситуацій».
Учень повинен:
- назвати приклади надзвичайних ситуацій;
- вивчити основні види ушкоджень людей від
дії уражаючих факторів надзвичайних ситуацій.
Структура уроку
І. Організаційний
етап............................
2 хв.
II. Актуалізація опорних
знань....................
3 хв.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу ................
20 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу............... 15 хв.
V. Висновки
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...............
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми і мети уроку;
- утворення груп.
II. Актуалізація опорних знань.
► Фронтальна бесіда.
Що таке надзвичайні
ситуації?
Надзвичайні ситуації:
- природні;
- побутові;
- транспортні;
- техногенні;
- промислові;
- антропогенні;
- зброя масового ураження;
- фізичні;
- хімічні.
7
(Якщо учні вагаються при
складанні схеми, то бажано використати таблицю «Типи надзвичайних ситуацій».)
ІІI. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
Вплив уражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину.
На території України найчастішими є
такі надзвичайні ситуації: дорожньо-транспортні пригоди, аварія з викидом в
атмосферу і воду хімічних речовин, а також стихійні лиха: повені, зсуви, пожежі
лісових масивів, буревії, різке підвищення та зниження температури, опади
(зливи з грозами, град, снігопади), побутові аварії (пожежі, вибухи газу).
Результатом дії уражаючих чинників на
людину є фізичні та психічні порушення функцій організму, які можуть виявитися відразу
або мають віддалені наслідки.
Якщо людина психологічно, теоретично,
практично готова діяти в надзвичайних ситуаціях, то наслідки дій уражаючих
ситуацій будуть зменшені.
Уражаючі чинники мають п'ять основних
показників: індивідуальні особливості (хімічні, фізичні, природні, біологічні);
ступінь їхньої інтенсивності (викид 300 кг хлору чи 3 тонн); час дії (1 годину
чи 24 години); переважання будь-якого чинника (під час пожежі дія її
температури може бути більшою, ніж дія температури повітря); черговість дії
(отруєння, потім опіки).
Уражаючі чинники об'єднують
у такі групи:
- хімічні: при цьому
повітря (вода) забруднюються хімічними речовинами внаслідок пожеж, аварій на
підприємствах або транспорті;
- радіаційні, при яких
відбувається радіоактивне забруднення навколишнього середовища внаслідок ядерних вибухів підприємств
атомної промисловості, АЕС, спеціального транспорту;
- механічні, при яких
травмуючими чинниками є: ударна хвиля, осколки та кулі, уламки, частини
конструкцій, травми під час падіння людей, утоплення;
- термічні: підвищена
температура під час пожеж та вибухів, замерзання і обмороження у разі зниженої
температури;
- комбіновані: поєднання
пожежі та завалу внаслідок вибухів будинків.
Згідно зі статистичними даними
Міністерства з надзвичайних ситуацій і Міністерства охорони здоров'я, на першому
місці стоять численні комплексні механічні травми. На другому місці - важкі
черепно-мозкові травми та струси мозку, переломи кінцівок стоять на третьому
місці. Далі йдуть: травми хребта, грудної клітки, черевної порожнини,
внутрішніх органів.
Зверніть
увагу! Багато травм супроводжуються кровотечами та шоком. Під час
дорожньо-транспортних пригод найбільше людей гине через травми черепа, хребта,
кровотечі.
1.Основні надзвичайні ситуації на території України.
Тип НС
|
Зміст
|
Наслідки
|
Природні
|
Повені;
зсуви;
пожежі у лісах;
різке збільшення та
зниження температури;
надмірні опади (дощі,
сніг, град)
|
|
Техногенні
|
Дорожньо-транспортні
пригоди;
катастрофи та аварії з
викидом у повітря та воду хімічних речовин;
обвали споруд;
завали шахт
|
|
Антропогенні
|
Війни;
теракти;
катастрофи й аварії
внаслідок порушення техніки безпеки, халатності, низької кваліфікації
робітників
|
2. Уражаючі фактори
надзвичайних ситуацій:
1) Індивідуальні
особливості:
- хімічні;
- фізичні;
- природні;
- біологічні.
2) ступінь інтенсивності:
- маса.
3) час дії;
4) переважання якого-небудь
фактора;
5) черговість дії.
3. Групи уражаючих факторів
(складання таблиці).
Групи уражаючих
факторів
|
Дія і травмуючі
фактори
|
Причина
|
1. Хімічні
|
Отруйні речовини.
Забруднення повітря, води ґрунту.
Загибель рослин, тварин. Хвороба та загибель людини.
Мутації живих організмів.
|
Пожежі, аварії на підприємствах
та транспорті.
|
2. Радіаційні
|
Радіація.
Радіаційне забруднення довкілля.
Хвороби і загибель живих організмів.
Мутації живих організмів.
|
Ядерні вибухи.
Аварії на АЕС, НДІ, промислових підприємствах, які використовують
радіоактивні речовини.
|
3. Механічні
|
Ударна хвиля; осколки мін, снарядів, кулі; частини
конструкцій.
Руйнування механізмів, будівель.
Порушення здоров'я і загибель людей.
Загибель рослин і тварин.
|
Промислові аварії, війни, теракти,
дорожньо-транспортні пригоди.
|
4. Термічні
|
Опіки і охолодження. Пожежі, вибухи, різке зниження температури.
|
Природні, побутові, промислові пожежі.
Морози.
|
5. Комбіновані
|
Вибухи, пожежі, завали. Вибухи природного газу,
теракти.
|
Вибухи в домівках, промислових спорудах.
|
(Робота в групах. Кожна
група працює з одним уражаючих фактором та презентує свою роботу іншим групам.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з запитаннями
підручника.
2. Робота з друкованим
зошитом.
Тестові завдання.
Знайдіть правильну
відповідь.
1) Об'єкт, при аваріях на
якому можуть статися масові отруєння оточуючого середовища:
а) пожежонебезпечний;
б) нейтральний;
в) хімічно небезпечний.
2) Сильнодіючі отруйні
речовини наносять ураження:
а) хімічні;
б) комбіновані (хімічні,
пожежі, вибухи);
в) радіаційні.
3) Шляхи проникнення
радіоактивних речовин в організм людини:
а) через одяг та шкіру;
б) при вживанні забрудненої
води та продуктів;
в) при вдиханні
забрудненого повітря.
4) Специфічні властивості
радіоактивних речовин:
а) стеляться на невеликій
висоті і на велику відстань;
б) не мають властивості
уражати на відстані;
в) не можуть бути
нейтралізовані людиною.
5) До природних надзвичайних
ситуацій належать:
а) пожежі на підприємствах;
б) лісові пожежі;
в) повені.
6) До антропогенних
надзвичайних ситуацій належать:
а) зсуви ґрунту;
б) війни;
в) теракти.
V. Висновки.
VI. Домашнє завдання.
1. Вивчити відповідний
параграф у підручнику.
2. Заповнити таблицю.
Уражаючі фактори
|
Дія на організм
|
Можливість проживання
|
ТЕМА УРОКУ. АНАЛІЗ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ В УКРАЇНІ.
Мета: розглянути чинники впливу на здоров'я людини в Україні.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання:
підручник, робочий зошит, карти «Медико-демографічний
стан України».
Учень повинен:
- назвати чинники впливу на здоров'я людини;
- охарактеризувати стан здоров'я людей залежно
від стану забруднення навколишнього середовища.
Структура уроку
І. Організаційний
етап............................
2 хв.
II. Актуалізація опорних
знань....................
3 хв.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу ................
20 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу............... 15 хв.
V. Висновки
3
хв.
VІ. Домашнє
завдання...............
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми і мети уроку;
- утворення груп.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Які фактори впливають на стан здоров'я
людини? (Фронтальні бесіда «Фактори впливу на стан здоров'я людини в Україні».)
ІII. Вивчення
нового матеріалу.
Проблемне питання: чи можлива корекція стану здоров'я
окремої людини.
1. Розповідь учителя.
(Учні конспектують назви
груп найбільшого відсотка хвороб.)
Аналізуючи показники смертності в
Україні, можна побачити їх стійку тенденцію до наростання по всій країні. Ця
тенденція простежується й по показниках загальної захворюваності, при цьому
збільшується відсоток таких захворювань: нервово-психічних, серцево-судинних,
онкологічних, інфекційних, захворювань дихальної й травної систем.
Україна стає лідером у Європі по ВІЛ-інфекціях,
туберкульозу. Ці
захворювання відносять майже до епідемій.
Сумне лідерство належить Україні за
штучним перериванням вагітності (враховані тільки офіційні дані), що, у свою
чергу, збільшує рівень гінекологічних захворювань і безпліддя. До 20 тисяч
абортів відбувається в дівчат 10 - 15 років. Більше 100 тисяч жінок переривають
першу вагітність і для більше 300 з них це призводить до летального кінця.
Зі 100 немовлят - тільки
дві дитини здорові.
За показником тривалості життя Україна
перебуває на 121 місці у світі. Середньостатистична мешканка України не доживає
до 73 років, а середньостатистичний чоловік до 62 років. Дуже висока смертність
чоловіків 40 - 48 років.
(Якщо в учителя є «Медико-екологічна
карта», то він дає перелік найбільших груп захворювань у своїй місцевості.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з відповідним
параграфом підручника.
2. Аналіз стану здоров'я
учнів за паспортом здоров'я.
(Якщо індивідуальний стан
окремого показника відповідає базовому значенню відповідного показника, то
поряд з номером показника учні ставлять (+), якщо індивідуальні та базові
показники не співпадають, то учні поряд з номером ставлять (-).
(дивіться зміст подальшої
роботи в додатку). Складання плану корекції здоров'я.
3.Якщо в учителя є «Медико-демографічна
карта», то бажано організувати роботу в групах за картою із показниками своєї
області.
► Робота в
зошиті.
Тема: Здоров'я людини і
навколишнє середовище.
V. Висновки.
1. Ведення здорового
способу життя дозволяє корегувати та зберігати індивідуальне здоров'я.
2. Загальний стан здоров'я
людей в Україні складається з показників індивідуального здоров'я.
VІ. Домашнє завдання.
1. Прочитати відповідний
параграф підручника.
2. Обговорити з батьками
можливості корекції та збереження здоров'я. Свої дії занотувати в зошиті.
Тема: Основні системи організму людини, їхні функції.
Травми систем та їх наслідки. Втрата свідомості.
ТЕМА УРОКУ: БУДОВА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ.
Мета: оглядово розглянути структурну будову організму людини
та основні системи організму, їхні складові частини та функції.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання:
підручник, таблиця «Будова організму людини».
Учень повинен:
- назвати складові тіла людини;
- пояснити особливості будови основних систем
організму людини.
Структура уроку
І. Організаційний
етап............................
2 хв.
II. Актуалізація опорних
знань.................... 3 хв.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу ................
25 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу............... 10 хв.
V. Висновки 3
хв.
VІ. Домашнє
завдання...............
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Системи організму людини.
(Складання схеми за
асоціаціями.)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
1. Структурна організація
організму людини.
Клітини
Тканини
Органи
Системи органів
Організм
(Учні наводять приклади
тканин, зовнішніх та внутрішніх органів, функціональних та фізіологічних
систем.)
2. Медична класифікація систем органів.
Критичні
системи Некритичні
системи
Запитання учням:
Які системи належать до
критичних і чому?
Тканина - сукупність клітин
і міжклітинної речовини, подібних за будовою, походженням і функціями, які вони
виконують. В організмі людини виділяють чотири типи тканин: епітеліальна, або епітелій;
м'язова; сполучна; нервова.
Основні групи тканин
та їхня характеристика наведені в таблиці.
Основні групи тканин
Тканина
|
Функції
|
Приклади місць
розташування в організмі
|
1. Епітеліальна, або
епітелій:
|
||
а) одношаровий;
- кубічний;
- плоский;
- циліндричний;
- миготливий.
|
захисна, всмоктувальна
|
оболонки внутрішніх органів
|
б) багатошаровий;
- плоский;
- циліндричний;
- миготливий.
|
захисна, видільна
|
шкіра, повітроносні шляхи
|
в) залозистий
|
секреторна, виділення
|
залози
|
2. М'язова
|
збудження і скорочення
|
м'язи
|
а) поперечно-смугаста, скелетна мускулатура
|
серце
|
|
б) поперечно-посмугована
серцева
|
серце
|
|
в) гладенька
|
стінки судин і внутрішніх органів
|
|
3. Сполучна
|
опорна, захисна,
утворення еритроцитів, захисна
|
м'язи
|
а) кісткова
|
скелет
|
|
б) хрящова
|
скелет, хрящі повітроносних шляхів, вушна раковина
|
|
в) жирова
|
захисна, запасаюча
|
жирові прошарки між внутрішніми органами, підшкірно-жирова клітковина
|
г) волокниста
|
опорна, захисна
|
дерма, сухожилля, зв’язки
|
д) кров, лімфа
|
дихальна, захисна, транспортна, гуморальна, регуляція
функцій організму, забезпечення гомеостазу
|
серцево-судинна
система
|
4. Нервова
|
збудливість і провідність
|
нервова система
|
Органи утворюють
фізіологічні або функціональні системи органів:
- фізіологічні - системи
органів, що виконують постійні певні функції і розташовані у певних місцях
організму;
- функціональні - тимчасові
об'єднання органів і систем органів для виконання будь-якої дії.
Фізіологічні системи
організму
Системи
|
Склад
|
Функції
|
Опорно-рухова (ОРС)
|
Скелет - пасивна частина.
М'язи - активна частина
|
Опорна, захисна, кровотворна
|
Травна (ТС)
|
Травний тракт,
травні залози
|
Травлення, виведення твердих неперетравлених решток
|
Серцево-судинна (ССС)
|
Серце та судини, кров
|
Захисна, дихальна, гуморальна регуляція функцій
організму, транспортна
|
Репродуктивна (PC)
|
Жіночі та чоловічі статеві органи
|
Продовження роду
|
Нервова (НС)
|
Головний і спинний мозок - центральна частина. Нерви
- периферична частина
|
Зв'язок організму із зовнішнім середовищем, регуляція
функцій організму й об'єднання систем органів у єдине ціле
|
Ендокринна (EC)
|
Залози внутрішньої
секреції
|
Гуморальна регуляція функцій організму, об'єднання
систем органів у єдине ціле
|
Лімфатична (об'єднується з кровоносною) (ЛС)
|
Лімфа, лімфатичні вузли та залози, судини
|
Захисна
|
Сечовидільна (СВС)
|
Нирки, сечовивідні шляхи
|
Виведення рідких продуктів обміну речовин
|
Дихальна (ДС)
|
Повітроносні шляхи, легені
|
Дихальна (газообмін)
|
Покривна (ПС)
|
Шкіра, слизові оболонки
|
Захисна, виділення, теплорегуляція, тактильна
чутливість
|
Імунна (ІС)
|
Специфічні клітини та білки - антитіла
|
Захисна
|
Сенсорні
зорова
слухова
|
Очі, зорові нерви, зорові центри
|
Отримання зовнішньої інформації та її обробка
|
За іншою класифікацією
виділяють системи органів:
- критичні (до них належать
дихальна; серцево-судинна; нервова);
- некритичні (травна;
опорно-рухова; ендокринна; репродуктивна; лімфатична; сечовидільна; імунна;
покривна).
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з відповідним параграфом підручника.
Запитання:
1) Яку структуру має
багатоклітинний організм?
2) Що таке система органів?
2. Робота в групах. Заповніть таблицю.
Системи органів
|
Органи
|
Функція систем органів
|
3. Дайте визначення
критичним системам. Назвіть їх.
4. Працюючи в групах,
поясніть можливі порушення функцій критичних систем та їхні наслідки (вголос).
V. Висновки.
Порушення діяльності дихальної,
кровоносної та нервової систем створює загрозу життю людини протягом декількох хвилин.
Ці системи відносять до критичних систем.
Критичні системи
взаємодіють між собою й утворюють критичні стани: непритомність, колапс, кома,
шок.
VI. Домашнє завдання.
1. Вивчити зміст
відповідного параграфа підручника.
2. Письмово поясніть
взаємозв'язки між критичними системами.
ТЕМА УРОКУ: КРИТИЧНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ.
Мета: розглянути поняття критичних і некритичних систем їхнє
значення для життя людини, наслідки їх ураження та взаємодію критичних систем.
Тип
уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Критичні
та некритичні системи організму людини».
Учень повинен:
- визначити критичні та
некритичні системи організму людини;
- охарактеризувати наслідки
їх ураження та взаємодію критичних систем.
Структура уроку
І. Організаційний
етап.........
..2 хв.
ІІ. Перевірка домашнього
завдання та проведення тестів 13 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 10 хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 15
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...................................... 2
хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку.
II. Перевірка домашнього завдання та виконання
тестових завдань. Основна структурна
одиниця будови організму:
а) тканина;
б) клітина;
в) орган;
г) система органів.
2. До зовнішніх органів
належать:
а) печінка;
б) рука;
в) серце;
г) легені.
3. До парних органів
належать:
а) нирка;
б) серце;
в) підшлункова залоза;
г) язик.
4. До критичних систем
належать:
а) травна система;
б) дихальна система;
в) серцево-судинна система;
г) ендокринна система.
5. До некритичних систем
належать:
а) опорно-рухова система;
б) видільна система;
в) нервова система;
г) сенсорні системи.
6. До критичних станів організму
відносяться:
а) шок;
б) колапс;
в) блювота;
г) кома.
19
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Проблемне питання: Чи
дійсно порушення функцій дихальні серцево-судинної, нервової систем утворює
загрозу життю людини?
Особливості критичних систем.
Критичними
називаються ті системи, ушкодження яких створюють безпосередню загрозу життю
потерпілого протягом декількох хвилин.
Наприклад, у разі порушення або
припинення дихання через чотири хвилини починаються кисневе голодування головного
мозку і загибель нервових клітин. Іноді, у результаті реанімаційних дій медпрацівників
дихання вдається відновити і через 10 хвилин, але при цьому можуть ушкодитися
деякі ділянки головного мозку.
У випадку незупиненої артеріальної
кровотечі людина може загинути протягом декількох хвилин.
В екстремальних ситуаціях ураження
однієї критичної системи може спричинити ураження інших критичних систем. Так,
у результаті крововтрати порушується функція мозку. У результаті зупинки
дихання припиняється робота серця.
З огляду на взаємозв'язок і
взаємозалежність критичних систем виділяють такі критичні стани організму.
(Записати в опорний конспект.)
Непритомність - короткочасна
втрата свідомості у результаті різкого погіршення кровопостачання мозку
(гіпоксія). Причиною непритомності можуть бути психічні (переляк) та фізичні
(тепловий і сонячні удари, біль, голод) чинники.
Колапс - тимчасова серцево-судинна
недостатність, яка виникла раптово у зв'язку з падінням судинного тонусу при
гострих кровотечах, отруєннях та інших захворюваннях. При цьому сповільнюється
дихання. падає артеріальний тиск.
Кома - стан різкого гальмування вищої
нервової діяльності, наприклад унаслідок різкого падіння (гіпоглікемія) або
підвищення (гіперглікемія) рівня глюкози в крові.
Шок - збірне поняття, яке характеризує
критичний стан нервової або всіх життєво важливих систем і функцій організму (дихання,
робота серця, спазм судин, порушення вищої нервової діяльності).
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з запитаннями відповідного параграфа
підручника.
2. Знайдіть відповідність між видами кровотеч та їх
ознаками.
А. Артеріальна кровотеча 1. Кров фонтанує.
Б. Венозна кровотеча 2. Кров виступає маленькими
краплями.
В. Капілярна кровотеча 3. Кров яскраво-червоного кольору.
4. Кров витікає повільно.
5. Кров темного кольору.
А
|
Б
|
В
|
3.
Розв'язування ситуативних завдань (робота в групах).
1. У людини артеріальна
кровотеча.
Поясніть:
а) ознаки артеріальної
кровотечі;
б) яка існує небезпека при
артеріальній кровотечі;
в) як можна припинити
артеріальну кровотечу, якщо не можна накласти джгут або закрутку.
2. У людини внаслідок
потрапляння води до легень зупинка дихання.
Поясніть:
а) ознаки зупинки дихання;
б) яка існує небезпека при
зупинці дихання;
в) яку допомогу потрібно
надати потерпілому.
3. У людини втрата свідомості.
Поясніть:
а) ознаки непритомного
стану;
б) яка існує небезпека при
непритомності;
в) яку допомогу потрібно
надати людині у непритомному стані.
V. Висновки.
1. Порушення функцій
критичних систем загрожує життю людини.
2.При зупинці дихання
можливе надання першої допомоги протягом перших 4 хвилин.
VI. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний
параграф підручника.
ТЕМА УРОКУ. ТРАВМИ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ.
Мета:
розглянути поняття травми, види травм залежно чинників довкілля, особливості
промислових і воєнних травм та класифікацію травм залежно від ступеня важкості
ураження.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Класифікація травм».
Учень повинен:
- дати визначення терміну «травма»;
- пояснити вплив довкілля на виникнення травм;
- охарактеризувати класифікацію травм залежно
від ступеня важкості ураження.
Структура уроку
І. Організаційний
етап.........
..2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 15
хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 20
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...................................... 2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми і мети уроку;
- утворення груп.
II. Актуалізація опорних знань.
Травми. Які асоціації викликає в учнів
це поняття? (Складання схеми в ході фронтальної бесіди.)
ІII. Вивчення нового матеріалу.
І. Вплив довкілля на
виникнення травм (складання схеми в групах).
1 група - фактори неживої природи:
- сонячні опіки;
- обмороження;
- ураження блискавкою;
- природні пожежі;
- землетруси;
- зсуви;
- порізи.
2 група - фактори живої природи:
- укуси
тварин (комахи, змії, ссавці, медузи).
3 група - антропогенні фактори (воєнні, техногенні,
кримінальні).
- промислові;
- дорожньо-транспортні;
- пожежі.
Після підготовки - презентація роботи групи.
II. Класифікація травм за
впливом навколишнього середовища.
Травми невиробничі:
- пішохідні;
- транспортні;
- побутові;
- спортивні;
- кримінальні;
- суїциди;
- військові;
- виробничі;
- промислові;
- сільськогосподарські.
Травматичні чинники бувають
такі:
- механічні (удари,
порізи);
- термічні (опіки);
- вогнепальні;
- хімічні;
- електричні;
- променеві.
ІII. Наслідки травмування систем організму (пояснення вчителя з елементами бесіди).
1. Кровотечі.
2. Порушення дихання.
3. Травми кісток скелета.
4. Струс мозку.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Що називають травмами?
2. Як класифікують травми
за дією чинників зовнішнього середовища?
3. Поясніть особливості
промислових травм.
4. Поясніть особливості
воєнних травм.
V. Висновки.
1. Травми - порушення цілісності
тканин і органів.
2. Наслідки травм:
кровотечі, порушення дихання, травми кісток скелета, струс мозку.
3. Травми критичних систем - загроза життю людини.
VI. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний
параграф підручника.
ТЕМА УРОКУ. ТРАВМИ КРИТИЧНИХ СИСТЕМ
ТА ЇХ НАСЛІДКИ.
Мета: розглянути
травми дихальної, серцево-судинної систем, травми голови та їх наслідки: струс
і забій головного мозку, деформація (здавлювання) черепа.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит.
Учень повинен:
- назвати критичні системи організму людини;
- пояснити наслідки травм критичних систем;
- охарактеризувати травми критичних систем.
Структура уроку
І. Організаційний
етап......... ..2
хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 15 хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 20
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...................................... 2
хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Повідомлення теми і мети
уроку. Утворення груп.
II. Актуалізація опорних знань.
► Фронтальна
бесіда.
1. Що таке травма?
2. Класифікація травм.
3. Які кабінети в школі є
травмонебезпечними? (Хімії, фізики, інформатики, спортзал.) Які в них є
травмуючі фактори, предмети?
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
1. Травми дихальної системи.
1) Порушення прохідності дихальних
шляхів:
- сторонні предмети у
дихальному шляху (ґудзики, монети, кісточки фруктів тощо);
- набряк у разі алергічної
реакції;
- опік слизової оболонки;
- западання язика;
- потрапляння рідини;
- спазм альвеол унаслідок
алергічної реакції;
2) Пневмоторакс - потрапляння у
плевральну порожнину повітря внаслідок поранення.
3) Гемоторакс - потрапляння крові в
плевральну порожнину внаслідок поранення.
При частковій непрохідності дихальних
шляхів зберігається свідомість. Людина хропе або з натугою кашляє, хапається за
горло, може дихати та говорити.
Перша допомога: постукати по спині. Якщо
людина не відкашлює, потрібно викликати «швидку допомогу».
При повній непрохідності дихальних
шляхів та збереженні свідомості людина не в змозі дихати, говорити. Обличчя
синього кольору. Людина хапається за горло.
Перша допомога. Стати позаду постраждалої
людини, обхопити грудну клітку обома руками та звести долоні (вони розташовані
на рівні грудини). Повторити це кілька разів. У разі необхідності викликати
«швидку допомогу».
При задусі та повній втраті свідомості -
людина не реагує на подразники, не дихає. Обличчя синього кольору.
Перша допомога. Виклик «швидкої допомоги».
Штучне дихання, якщо є прохідність у дихальних шляхах.
При пневмотораксі потрібно накласти
стягуючу пов'язку з обов'язковою прослойкою, яка буде затримувати повітря.
2. За наявності кровотеч необхідно визначити місце та
тип кровотечі й вибрати відповідний алгоритм дій.
«Швидку допомогу» необхідно викликати
також при капілярній кровотечі, якщо вона сильна та тривала. Також при
капілярній кровотечі можлива шокова реакція внаслідок сильного болю.
У разі втрати свідомості необхідно по
можливості швидко визначити причину втрати свідомості: тепловий або сонячний
удар, больовий шок, стрес, голодне запаморочення, струс головного мозку,
перевтома. Непритомність настає внаслідок часткового або повного приливу крові
до головного мозку.
Ознаки: нудота, слабкість, запаморочення,
«дзвони» у вухах, шкіра волога та прохолодна, обличчя бліде.
Непритомність виникає раптово або її
симптоми людина відчуває декілька секунд.
Перша допомога. Перевірка ознак життя,
після чого алгоритм дій, виклик «швидкої допомоги».
Відкриті травми супроводжуються болями
та кровотечами.
Поверхню рани необхідно закривати
стерильним матеріалом (бинт, серветки). На рану не можна накладати вату без
тканинного матеріалу.
До травм дихальної системи належать
стиснення та проникні поранення повітроносних шляхів і легенів.
У результаті проникних поранень грудної
клітки й ураження легень можливий пневмоторакс - скупчення повітря в
плевральній порожнині, де в нормі тиск повітря нижчий за атмосферний Під час
утворення рани атмосферне повітря засмоктується в плевральну порожнину та
порушує функцію легенів аж до повної зупинки дихання.
У випадку такої травми необхідне
термінове накладання тугої пов'язки, щоб закрити рану.
У результаті травмування судин
виникають кровотечі.
У дорослої людини близько 5 літрів
крові. Некомпенсована швидка втрата 250 - 400 мл. крові викликає запаморочення
і можлива непритомність.
Зверніть увагу! Добровільна здача крові
- донорство - дозволена законом тільки після досягнення 18 років. Після здачі
крові необхідно добре поїсти та випити не менш ніж 0,5 л рідини.
Зверніть увагу! Летальний наслідок може
мати й капілярна кровотеча, якщо вона є тривалою у зв'язку з порушенням
механізму зсідання крові.
У результаті травм голови (головного
мозку) можливі такі ускладнення: струс мозку, забиття мозку, деформація
(стиснення) черепа.
Струс мозку супроводжується нудотою,
запамороченням, можлива непритомність.
У випадку забиття мозку ушкоджуються
його окремі ділянки. У разі тяжкого забиття можлива втрата свідомості від
кількох годин до кількох тижнів.
Симптоми забиття мозку: сильний головний
біль і тривала блювота, можливе порушення дихання та роботи мозку, підвищення
температури.
Зверніть увагу! При всіх
черепно-мозкових травмах потерпілому необхідна екстрена госпіталізація.
Доставляти постраждалого треба тільки у горизонтальному положенні!
У разі деформації черепа і стисканні
мозку настає швидка втрата свідомості та порушення дихання і роботи серця,
паралічі.
Зверніть увагу! Відкриті рани дезінфікують
перекисом водню і закривають тугим стерильним матеріалом. На поверхню рани не
можна накладати вату.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в групах із
підручником.
1. Об'єднайтеся в групи та
поясніть наслідки травм критичних систем.
2. У яких випадках бувають
навмисні та ненавмисні травми?
V. Висновки.
1. Травми критичних систем
небезпечні для життя людини.
2. У деяких випадках
кровотечі може зупиняти тільки людина, яка має відповідні знання.
3. На відновлення дихання
постраждалого у помічника-добровольця мало часу (приблизно 4 хв.).
VI. Домашнє завдання.
1.Вивчити відповідний
параграф підручника.
2. Розглянути запитання в
кінці параграфа.
ТЕМА УРОКУ. ПОРАНЕННЯ.
Мета: розглянути поняття «рани» та їх класифікацію,
основні види та загальну характеристику ускладнень при пораненнях: кровотеча,
інфікування, інтоксикація, пневмоторакс, гемоторакс, травматичний шок.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання:
підручник, робочий зошит, таблиця «Класифікація ран».
Учень повинен:
- пояснити поняття рани та їх класифікацію;
- назвати основні види поранень;
- дати загальну характеристику ускладнень при
пораненні.
Структура уроку
І. Організаційний етап ..2
хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 25 хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 10
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...................................... 2
хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку.
ІI. Актуалізація опорних знань.
Поранення. Які асоціації викликає
в учнів це поняття?
ІII. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
Поранення.
Рани - це механічні
ушкодження цілісності органів і покривів тіла.
Рани бувають такі:
- колоті;
- різані;
- укушені;
- забиті;
- вогнепальні;
- роздроблені;
- рубані.
Колоті рани мають невеликий вхідний
отвір, з першого погляду важко визначити їхню глибину та небезпеку.
Роздроблені рани утворюються внаслідок
сильних ударів важкими предметами, можуть містити шматки шкіри, уламки кісток.
Різані рани мають рівні краї, у разі
глибокого поранення краї «розвалюються».
Рубані рани, як правило глибокі, з
пошкодженням великих кровоносних судин.
Забиті рани мають велику площу і
неправильну форму. Часто при забитих ранах під шкірою утворюються гематоми -
скупчення крові з кровоносних судин, які луснули внаслідок ударів.
Більшість ран рясно кровоточать. У
зв'язку з небезпекою потрапляння в рани бактерій, особливо анаеробних (що
живуть у безкисневому середовищі), необхідне введення протиправцевої сироватки.
Найчастіше серед вогнепальних ран
трапляються кульові, рідше осколкові (вибухи гранат, бомб, спеціальних або
саморобних вибухових пристроїв).
Вогнепальні рани можуть мати вхідний і
вихідний отвір (куля пройшла навиліт), або лише вхідний (куля в організмі).
При укушених ранах на шкірі видно
відбитки зубів. Унаслідок укусів звірами в рану може потрапити вірус сказу. У
разі таких ран, незалежно від їхньої величини, звернення до лікаря обов'язкове.
Основні ускладнення при пораненнях.
Інфікування (зараження). У повітрі,
воді, ґрунті міститься величезна кількість бактерій і вірусів.
Шкіра та слизові оболонки надійно
захищають організм від проникнення хвороботворних інфекцій, але у разі
порушення цілісності шкіри та слизових оболонок цей захист не спрацьовує. При
потраплянні в рани анаеробних бактерій туга пов'язка або лейко-пластирна
наклейка створять їм усі умови для розвитку, якщо поранена людина не звернеться
за спеціалізованою медичною допомогою.
27
Інтоксикація - потрапляння в кров
хімічних речовин, продуктів розкладу ушкоджених тканин або мікробних отрут, у
результаті чого розвивається хворобливий стан організму – сепсис.
Прояви і наслідки інтоксикації залежать
від стану організму, віку та характеру отруйної речовини. Інтоксикація має такі
симптоми: підвищення температури, блювання, запаморочення, можлива
непритомність.
При інтоксикації необхідне вживання
великої кількості рідини й екстрене звернення до лікаря.
Пневмоторакс - порушення цілісності
плеври легенів і проникнення атмосферного повітря в плевральну порожнину. У разі
пневмотораксу порушується дихальна функція легенів аж до повного припинення
дихання. Також з атмосферним повітрям у плевральну порожнину (вона стерильна)
потрапляють патогенні мікроорганізми.
Гемоторакс - потрапляння в плевру крові
через травму легеневих судин.
У разі пневмотораксу та гемотораксу
накладається туга пов’язка з використанням повітронепроникних матеріалів
(целофан, обгортка стерильного бинта). Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.
Травматичний шок.
Травматичний шок спричиняється такими
чинниками: втрата крові, переохолодження, біль, інтоксикація.
У першій фазі травматичного шоку
постраждалий збуджений. У нього частішає серцебиття, дихання. Зазвичай він при
свідомості. Шкірні покриви бліді, зіниці розширені. Підвищена рухова активність.
У разі тривалого шоку виникає друга фаза. Зіниці розширені, слабко реагують на
світло. Шкірні покриви набувають землистого відтінку, часто вкриваються
холодним потом, липким на дотик. Кінцівки холодні, температура тіла менша за 36
С. Рухова активність знижена. Можлива непритомність.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Класифікація ран, їхня
характеристика.
2. Чому, обробляючи рани,
дезінфікують спиртовмісними речовинами тільки краї ран, а не всю їхню поверхню?
3. Яку допомогу можна
надати людині з пневмотораксом?
4. Якою дезінфікуючою
речовиною можна і треба промивати рану? Який механізм дії цієї речовини?
V. Висновки.
1. Види ран: різані, рвані,
стріляні, роздроблені, комбіновані.
2. Ускладнення: інфікування
і кровотечі.
VІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити відповідний
параграф підручника.
2.Розглянути запитання
параграфа.
ТЕМА УРОКУ. КРОВОТЕЧІ ТА ЇХ ЗУПИНКА.
Мета:
розглянути причини виникнення кровотеч, класифікацію, ознаки та способи їх
зупинки.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник,
робочий зошит, таблиця «Класифікація кровотеч».
Учень повинен:
- назвати причини виникнення кровотеч та їхню
класифікацію;
- визначити ознаки кровотеч відповідно до
їхньої класифікації;
- пояснити способи зупинки різних типів
кровотеч.
Структура уроку
І. Організаційний етап ..2
хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 25 хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 10
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє завдання...................................... 2
хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку;
- утворення груп.
II. Актуалізація опорних знань.
Кровотечі. Які асоціації
викликає в учнів це поняття? (Складання схеми в ході фронтальної бесіди.)
Наприклад:
Артеріальна
Венозна
Капілярна
Травми
Клітинна асфіксія
Джгут
Закрутка
Давляча пов'язка
ІII. Вивчення нового матеріалу.
Кровотечі.
Кровотеча - це порушення цілісності
судин із витіканням крові.
Втрата крові становить безпосередню
загрозу для життя потерпілого. Кровотечі призводять до зменшення об'єму
циркулюючої крові та виникнення гострої анемії (зниження рівня гемоглобіну призводить
до зниження кількості кисню, що надходить до клітин).
Зменшення кількості крові також сприяє
зниженню артеріального тиску, почастішанню пульсу.
Механічні пошкодження судин стаються
внаслідок опіків, відкритих і закритих травм, обмороження.
Інтенсивність кровотеч залежить від
стану системи зсідання крові. Нестача в крові йонів кальцію знижує зсідання
крові та робить небезпечною навіть капілярну кровотечу.
В артеріях тиск крові більший за
атмосферний і в разі порушення їхньої цілісності кров фонтанує; артеріальна
кров яскраво - червоного кольору. Що більша артерія, то більша втрата крові за одиницю
часу.
Найнебезпечніша кровотеча - травма
сонної артерії.
У венах тиск крові менший за
атмосферний, кров витікає повільно, вона темна на колір.
При капілярних кровотечах кров виступає
краплями.
При зовнішніх кровотечах кров витікає в
зовнішнє середовище.
При внутрішніх кровотечах кров витікає в
тканини й утворює гематоми
або виливається в порожнину (черевна, грудна кровотечі). Порожнинні кровотечі часто рясні,
оскільки в цих випадках кров втрачає здатність до зсідання.
При прихованих кровотечах зовнішні
ознаки відсутні. Вони можливі у разі виразки шлунку, дванадцятипалої кишки.
При капілярній кровотечі достатньо
накласти тугу пов’язку.
Зверніть увагу! Якщо протягом 30 хвилин
капілярна кровотеча не зупинилася, необхідне екстрене звернення до лікаря.
Зафіксовані випадки загибелі людей, які заснули з капілярною кровотечею, що не
зупинилася, і померли від великої втрати крові.
Швидка втрата крові до 30%
смертельно небезпечна.
Зупинка кровотеч.
При капілярній кровотечі достатньо
накласти тугу пов'язку.
Відкриту венозну кровотечу зупиняють
тугою пов'язкою на рану і накладанням джгута (закрутки з тканини, ременя) нижче
за місце ураження.
Артеріальну кровотечу можна зупинити
накладанням джгута (закрутки, ременя) вище за місце ураження, після чого на
рану накладається туга пов'язка.
Для тимчасової зупинки артеріальної
кровотечі можна притиснути артерії в певних місцях.
У цих місцях артерії розташовані близько
до поверхні тіла і судину можна притиснути пальцем до кістки.
Також кровотечу в кінцівках можна
зупинити підняттям кінцівок догори або їх згинанням.
Внутрішня
кровотеча має такі симптоми: блідість, пульс частий і слабкий, холодний піт,
поверхове дихання.
Якщо виникає імовірність кровотечі в
черевну порожнину, то необхідно притиснути коліна до живота і зафіксувати
потерпілого в цьому положенні.
Зверніть увагу! Для попередження
травмування шкіри під джгут або допоміжні засоби підкладається тканина
(целофан).
Зверніть увагу! Максимальний час
накладання джгута (ременя, закрутки) - 2 години, для дітей залежно від віку -
40-60 хвилин. Перетискання судин на більш тривалий час призводить до омертвіння
тканин - некрозу.
Необхідно фіксувати час накладання
джгута (письмово, на папері, на тілі потерпілого поруч із раною, усна передача
медпрацівникам).
У разі тривалого транспортування
необхідно на півхвилини послаблювати джгут кожні 15-20 хвилин. (У зимовий час
омертвіння тканин настає швидше.)
При кровотечах необхідна екстрена
медична допомога.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Як розрізнити
артеріальну та венозну кровотечу?
2. За яких умов стає
небезпечною капілярна кровотеча?
3. Об'єднайтеся у групи та змоделюйте
першу неспеціалізовану допомогу при всіх видах кровотечі.
V. Висновки.
1. При артеріальній
кровотечі кров червона, фонтанує. Перша допомога: накладання джгута (закрутки)
вище місця ураження, накладання стерильної давлячої пов'язки.
2. При венозній кровотечі
кров темна, витікає повільно. Перша допомога: накладання давлячої пов'язки на
рану, джгут (закрутка) нижче рани.
3. Капілярна кровотеча:
кров виступає краплями на шкірі. Перша допомога: давляча стерильна пов'язка.
VI. Домашнє завдання.
1. Вивчити відповідний
текст підручника.
ТЕМА УРОКУ. ТРАВМИ КІСТОК ТА СУГЛОБІВ.
Мета: розглянути
класифікацію травм кісток та суглобів, їх ознаки, синдром тривалого здавлювання
(травматичний токсикоз).
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Травми
кісток і суглобів».
Учень повинен:
- пояснити класифікацію травм кісток і суглобів;
- охарактеризувати ознаки травм кісток і
суглобів, синдром тривалого здавлювання.
Структура уроку
І. Організаційний етап
..2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань 3
хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу .................... 15
хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу............ 20
хв.
V. Висновки
...............................................
3 хв.
VІ. Домашнє
завдання...................................... 2
хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку;
- утворення груп.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальна бесіда зі
складанням схеми. Скелет та його будова:
- череп;
- хребет;
- пояс верхніх кінцівок;
- верхні кінцівки;
- грудна клітка;
- таз;
- нижні кінцівки.
ІII. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
Травми кісток та суглобів.
До травм кісток і суглобів належать
переломи кісток, вивихи і розтягнення зв'язок суглобів.
Переломи - повні або часткові порушення
цілісності кістки.
Патологічні переломи виникають у
результаті руйнування кісток процесом хвороби (туберкульоз, пухлина).
При травматичних чинниках розрізняють
два механізми переломів. У разі прямої травми перелом виникає на місці дії
зовнішньої сили. Під дією непрямого чинника утворюються переломи від
скручування кісток.
При відкритих переломах відбувається
ураження шкіри та м'яких тканин, що супроводжується кровотечею. При закритих переломах
зовнішніх кровотеч немає. Переломи можуть бути одиночні та чисельні. Якщо
частини пошкодженої кістки прилягають одна до одної, то це буде незміщений
перелом. Якщо уламки виступають один щодо одного, такий перелом називають
зміщеним. При зміщеному переломі травмування судин і м'яких тканин
збільшується.
Ознаки переломів: порушення функції
кістки, припухлість і неприродне положення, різкий біль. При відкритому
переломі кровотеча, у рані видно кісткові уламки.
При відкритих переломах у першу чергу
зупиняють кровотечу і закривають рану стерильною пов'язкою.
При переломах кінцівок необхідно
накласти шину (спеціальну або з підручних матеріалів).
Правила накладання шин.
1. Опорний матеріал шини не
повинен травмувати шкіру.
2. Шина має виходити за
межі як мінімум двох суглобів, розташованих вище і нижче за місце травми.
3. Шина фіксується
(прибинтовується) міцно, але без порушення кровообігу.
4. Правильна фіксація
запобігає або зменшує зміщення кісткових уламків і травмування судин і м'яких
тканин.
Зверніть увагу!
Постраждалих із переломами кінцівок і
кісток плечового поясу транспортують
сидячи.
Якщо немає можливості накласти шину, то
верхні кінцівки можна прибинтувати до тіла, а нижні - одна до другої.
При переломі ребер накладається туга
пов'язка (можна прибинтувати руки). Хворих транспортують напівсидячи, лежачи
(постраждалі можуть іти).
При переломах кісток тазу, стегнової
кістки постраждалих транспортують
лежачи.
У разі підозри на травми черепа, шийного
відділу хребта голова та шия мають бути зафіксовані з двох боків (підкласти щось
м'яке).
У разі перелому хребта постраждалих
переносять тільки на щиті (дверях). З метою попередження ускладнення таких
травм краще не чіпати потерпілого до приїзду «швидкої допомоги».
Вивихи суглобів.
Якщо в результаті травми відбулося
зміщення кінців кісток у суглобі, то таку ситуацію класифікують як вивих.
При вивиху відбувається розтягання або
розрив суглобової сумки.
Симптоми: дуже сильний біль, припинення
рухів у суглобі, можливий травматичний шок.
Перша допомога при вивиху.
1. Холодний компрес на
ділянку суглоба.
2. Фіксація кінцівки.
Зверніть увагу! Вправляти вивих
самостійно не можна. Це робить лікар зі спеціальною підготовкою.
Забиття - місцеве закрите ушкодження
тканин і органів без порушення цілісності зовнішніх покривів. При ударах
травмуються м'які тканини та дрібні кровоносні судини, можливе утворення
гематоми.
При забитті з'являється біль,
припухлість. Шкіра набуває червоно-бурого кольору в результаті підшкірного
крововиливу.
Перша допомога при забитті.
Прикласти холод на місце забитого місця
(лід, сніг, холодна вода).
Розтягування м'язів і зв'язок.
При цьому відбувається частковий або
повний розрив м'язових волокон і зв'язок.
Симптоми: біль під час руху, можливий підшкірний
крововилив.
Зверніть увагу! Перша допомога при
розтягуванні м'язів і зв'язок.
1. Прикласти холод на місце
травми.
2. Накласти тугу пов'язку.
3.Забезпечити нерухомість.
Синдром тривалого здавлювання
(травматичний токсикоз). Отруєння організму у зв'язку з потраплянням у кров
продуктів руйнування тканин.
Симптоми: підвищення температури, нудота,
блювання, можлива втрата свідомості.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Запитання для повторення та
обговорення.
1. Складіть класифікацію
травм опорно-рухової системи.
2. Працюючи у групах,
змоделюйте першу неспеціалізовану допомогу при різних травмах кісток і
суглобів.
3. Життєва ситуація.
Підліткові електропилкою відрізало кисть
руки у присутності 2-х друзів. Один з криком «Допоможіть!» побіг на вулицю.
Другий підліток: 1) ременем перетягнув кінцівку; 2) поклав потерпілого на
підлогу; 3) поклав
відрізану кисть у пакет із льодом; 4) викликав по мобільному телефону «швидку
допомогу».
а) оцініть поведінку
підлітків;
б) поясніть дії другого
підлітка;
в) запропонуйте подальший
розвиток подій.
Складання таблиці за
підручником.
Відділ скелета
|
Травма
|
Перша допомога
|
Череп
|
Перелом основи
|
Фіксація черепа в горизонтальному положенні.
|
Хребет
|
Перелом
|
Фіксація потерпілого в горизонтальному положенні,
транспортування на жорсткій основі.
|
Ключиця
|
Перелом
|
Фіксуюча пов'язка.
|
Верхня кінцівка
|
Перелом
Вивих суглоба
|
Накладання шини; Фіксуюча пов'язка.
|
Грудна клітка
|
Перелом ребер
|
Кругова фіксуюча туга пов'язка
|
Таз
|
Перелом
|
Поза «жабки», транспортування в горизонтальному
положенні
|
Нижні кінцівки
|
Перелом
Вивих суглобів
|
Накладання шини або фіксація до іншої кінцівки. Фіксуюча пов'язка
|
V. Висновки.
1.Першу допомогу при
підозрах на переломи потрібно надавати як при наявному переломі, так і при
підозрі на нього.
2. При наданні першої
допомоги при відкритому переломі необхідно зупинити кровотечу.
3. Усі дії необхідно проводити
з урахуванням попередження травматичного шоку.
VІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити відповідний
параграф підручника.
2. Розглянути питання
параграфа.
ТЕМА УРОКУ. ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК.
Мета: поглибити
знання учнів про травматичний шок, фази його розвитку та види, причини
виникнення травматичного шоку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Травматичний
шок».
Учень повинен:
- охарактеризувати фази розвитку та види шоку;
- пояснити причини виникнення травматичного
шоку.
Структура уроку
І. Організаційний етап
2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу 15
хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу
20 хв.
V. Висновки 3
хв.
VІ. Домашнє завдання
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення
теми і мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
► Фронтальна
бесіда.
Які ускладнення можливі при
травмах скелета?
Ускладнення:
- травмування головного та
спинного мозку;
- кровотеча;
- травматичний шок.
ІII. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь учителя з елементами бесіди.
Травматичний шок. Втрата свідомості.
Травматичний шок виникає при великих
опіках, пораненнях, травмах, стисканні.
Розвиток шокового стану має дві фази:
Перша фаза виявляється в підвищеній
збудливості, постраждалий неадекватно оцінює свій стан. Дихання та серцебиття
прискорене. Постраждалий зазвичай при свідомості, занепокоєний, реагує на
будь-який дотик у зв'язку з підвищенням рефлекторної збудливості, шкірні
покриви бліді, зіниці розширені. Ця стадія зазвичай нетривала.
Друга фаза характеризується різким
пригніченням життєво важливих функцій організму: підвищення артеріального тиску
(спазм судин), зниження надходження кисню в кров (порушення
внутрішньоклітинного дихання - загальна тканинна гіпоксія). Потерпілий стає
байдужим, не реагує на зовнішні подразники, зіниці слабко реагують на світло.
Шкіра більш бліда і її колір стає землистим, температура тіла знижується, і
шкіра стає на дотик холодною, липкою від поту.
Часто травматичний шок ускладнюється
кровотечами. Гіпоксія сприяє додатковому пошкодженню органів, насамперед мозку,
серця, нирок.
Для травматичного шоку характерне
виникнення так званих «хибних кіл», які відіграють дуже важливу роль у
наростанні тяжкості шокового стану. Розлад функцій центральної нервової системи
внаслідок шоку призводить до порушення дихання та кровообігу, що призводить до
розвитку гіпоксії, а вона збільшує розлад центральної нервової системи.
Деякі органи при шоку уражаються дуже
часто, і вони дістали назву шокових органів. До таких органів належать легені
та нирки.
Залежно від тяжкості ураження
розрізняють чотири ступені травматичного
шоку: легкий, середньої тяжкості, тяжкий шоковий стан, украй тяжкий шоковий
стан.
Перша допомога: зупинка кровотечі,
зігрівання (чай, тепла накидка), дбайливе виконання заходів першої допомоги
(не посилити больові відчуття), заспокійливе мовлення, обережне поводження з
потерпілим.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Запитання для повторення та
обговорення.
1. Які причини сприяють
виникненню травматичного шоку?
2. Поясніть ознаки розвитку
травматичного шоку.
3. Поясніть термін «хибні
кола» при травматичному шоку.
4. Які органи дістали назву
шокових і чому?
V. Висновки.
VI. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний
параграф підручника.
ТЕМА УРОКУ. ВТРАТА СВІДОМОСТІ.
Мета: розглянути причини і наслідки втрати свідомості, ознаки втрати
свідомості.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит.
Учень повинен:
-
охарактеризувати причини і наслідки втрати свідомості;
- визначити ознаки втрати свідомості.
Структура уроку
І. Організаційний етап
2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних
знань
3 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу 15
хв.
ІV. Закріплення вивченого
матеріалу 20 хв.
V. Висновки 3
хв.
VІ. Домашнє завдання
2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
► Фронтальна
бесіда.
Втрата свідомості. Які
асоціації викликає в учнів це поняття?
ІII. Вивчення нового матеріалу.
Втрата свідомості.
Непритомність - раптова короткочасна
втрата свідомості, що супроводжується послабленням діяльності серця і дихання і
виникає внаслідок недокрів'я мозку, яке швидко розвинулося. Причиною недокрів'я
мозку, яке гостро настає, є звичайно тимчасове порушення тонусу (природної
напруги) кровоносних судин. Непритомність може настати внаслідок гострої втрати
крові, сильного нервового потрясіння, переляку, швидкого переходу ослабленого
хворого з горизонтального положення у вертикальне, при тривалому перебуванні в
задушливому приміщенні, при перевтомі, голодуванні.
Непритомність може настати в результаті
травми голови, в результаті теплового і сонячного удару, під дією електричного
струму й удару блискавки.
Непритомність частіше трапляється у
людей молодих, з підвищеною реактивністю. Перед непритомністю іноді спостерігаються
запаморочення, слабкість, нудота; при непритомності – блідість обличчя і губ,
похолодніння кінцівок, слабкий частий пульс, Непритомність триває від кількох
секунд до 5 - 10 хв. і більше, Тривала непритомність небезпечна для життя.
Допомога при непритомності: перш за все
необхідно покласти хворого на спину з трохи опущеною головою і піднятими ногами
щоб викликати приплив крові до голови, для полегшення дихання розстібнути (або
надрізати) комір, пояс, ліфчик тощо; тепло вкрити хворого, покласти грілку до
ніг. Добре діє оббризкування обличчя холодною водою або вдихання нашатирного
спирту, який підносять до носа хворого, не впритул і не в пляшечці, а змочивши ним
ватку або носову хустку; нашатирним спиртом натирають також скроні хворого.
Коли хворий прийде до тями, йому можна дати валеріанові краплі або гарячу каву.
Якщо після вжитих заходів свідомість хворого не відновлюється, необхідно
викликати швидку допомогу.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Назвіть симптоми
непритомності.
2. Об'єднайтесь у групи та
змоделюйте допомогу:
а) при травматичному шоку;
б) при непритомності.
3. Подумайте, чому при
температурі повітря понад 30° забороняються польові роботи.
V. Висновки.
VI. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний
параграф підручника.
ТЕМА УРОКУ. ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ.
Мета: контроль і корекція знань з теми: «Основи
законодавства України про охорону здоров'я людини», «Здоров'я людини і
навколишнє середовище», «Основні системи організму людини, їхні функції. Травми
систем та їх наслідки. Втрата свідомості».
Тип
уроку: контроль знань учнів.
Обладнання: підручник.
Структура уроку
І. Організаційний етап 2 хв.
II. Контролюючий етап
25 хв.
ІІІ.
Корекція знань
15 хв.
IV. Висновки
3 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку.
IІ. Контролюючий етап.
► Робота в
зошиті або робота у групах.
Тема: Основні системи організму людини, їхні
функції. Травми систем та їх наслідки. Втрата свідомості.
І група.
І рівень
Виберіть правильну
відповідь.
1. До факторів стихійного
лиха належать:
а) промислові пожежі;
б) транспортні пригоди;
в) повені;
г) вибухи.
2. До виробничих аварій і
катастроф належать:
а) посуха;
б) війни;
в) теракти;
г) аварії на хімічних
підприємствах.
3. До уражаючих факторів
зброї масового ураження належать:
а) хімічна зброя;
б) міни;
в) опіки;
г) кульові поранення.
4. До критичних систем
належать:
а) опорно-рухова система;
б) травна система;
в) нервова система;
г) ендокринна система.
5. До механічних травм
належать:
а) хімічні опіки;
б) термічні опіки;
в) кульові поранення;
г) травми при руйнуванні
будівлі.
6. До травної системи
належать:
а) гіпофіз;
б) нирки;
в) печінка;
г) бронхи.
II рівень
1. До ураження людини під
дією стихійного лиха належать:
а) грип;
б) обмороження;
в) втоплення;
г) утворення пухлин.
2. Наслідки ушкодження
нервової системи:
а) переломи;
б) судоми;
в) шок;
г) утрата свідомості.
3. Ускладнення при травмах
хребта:
а) кровотечі;
б) забої;
в) інфікування;
г) астма.
ІІІ. рівень
1. Установіть відповідність між
видами кровотеч та першою допомогою.
А. Венозна кровотеча 1. Давляча пов'язка.
Б. Капілярна кровотеча 2. Накладання закрутки вище рани.
В. Артеріальна
кровотеча 3. Накладання закрутки нижче рани.
2. Установіть відповідність
між видами травм скелета та засобами першої допомоги.
А. Травми тазу 1. Фіксуюча
пов'язка;
Б. Травми ключиці 2. Прибинтування
травмованої кінцівки до
В.Травми нижньої здорової здорової.
кінцівки. 3. Транспортування в положенні «жабка».
3. Установіть відповідність
між ураженнями органів та ускладненнями при них.
А. Ураження легень 1. Інфікування;
Б. Ураження судин 2. Кровотеча;
3. Пневмоторакс;
4. Травматичний шок.
І рівень.
1. Поясніть фази розвитку
шоку та його ознаки; як попередити розвиток шоку.
2. Організаційні заходи
охорони здоров'я людей.
II група.
І рівень
1. До факторів стихійного лиха
належать:
а) лісові пожежі внаслідок
дій людини;
б) дорожньо-транспортні
пригоди;
в) буревії;
г) витікання нафти.
2. До уражаючих факторів
зброї масового ураження належать:
а) кулі;
б) гранати;
в) міни;
г) радіаційні речовини.
3. До виробничих аварій і
катастроф належать:
а) випробування ядерної
зброї;
б) землетрус;
в) зсуви ґрунту;
г) катастрофа на ЧАЕС.
4. До ендокринної системи
належать:
а) надниркові залози;
б) підшлункова залоза;
в) статеві залози;
г) слинні залози.
5. До критичних систем
належать:
а) ендокринна;
б) статева;
в) серцево-судинна;
г) зорова.
6. До хімічних травм
належать:
а) порізи;
б) здавлення;
в) опіки;
г) отруєння.
II рівень
1. При
дорожньо-транспортних пригодах можливі:
а) переломи;
б) опіки;
в) отруєння;
г) кровотечі.
2. При збройних пораненнях
можливі:
а) травмування органів;
б) інфікування;
в) травмування кісток;
г) опіки.
3. Травми суглобів - це:
а) вивихи;
б) запалення;
в) розтягнення;
г) переломи.
ІІІ. рівень
1. Установіть відповідність
між травмами скелета та першою допомогою.
А. Травма хребта 1.
Накладання шини.
Б. Травма ребер 2.
Транспортування на щиті.
В. Травма верхніх
кінцівок 3. Туга пов'язка.
2. Установіть відповідність
між кровотечами та їх ознаками.
А. Артеріальна 1. Кров
темного кольору.
Б. Венозна 2.
Кров витікає швидко, поштовхами.
3. Кров витікає повільно.
4. Кров світло-червоного кольору.
3. Установіть відповідність
між травмами критичних систем та їх ознаками:
А. Дихальна система 1. Зменшення об'єму
крові.
Б. Нервова система 2. Зупинка дихання.
В. Серцево-судинна
система 3. Утрата свідомості.
4. Кома.
І рівень.
1. Поясніть першу допомогу
при втраті свідомості, причини та наслідки втрати свідомості.
2. Правові заходи щодо
охорони здоров'я людини.
ІII. Корекція знань.
IV. Висновки.
Тема: Захворювання основних систем організму
людини. Інфекційні захворювання.
ТЕМА УРОКУ. ХВОРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ
СИСТЕМИ.
Мета: розглянути
ознаки та причини деяких хвороб серцево - судинної системи: інфаркту міокарда,
стенокардії, колапсу і запаморочення як різновидів гострої судинної недостатності.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: робочий зошит,
підручник.
Учень повинен:
- назвати хвороби серцево-судинної системи;
- охарактеризувати перебіг захворювань
серцево-судинної системи.
Структура уроку
І. Організаційний
етап........................
2 хв.
II. Повідомлення оцінок за
попередню тему............. 5 хв.
III. Вивчення нового
матеріалу.................................. 20 хв.
IV. Закріплення вивченого
матеріалу....................... 15 хв.
V.
Висновки.................................................................. 3 хв.
VI. Домашнє
завдання............................................... 2 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
- Фізкультхвилинка;
- повідомлення теми та мети уроку;
- утворення груп.
II. Повідомлення оцінок за попередню тему.
ІII. Вивчення нового матеріалу.
► Розповідь
учителя з елементами бесіди.
Хвороби серцево - судинної системи.
Гостра серцево-судинна недостатність
розвивається внаслідок фізичного
та психічного перенапруження або коли в серцевому м'язі розвивається гострий
патологічний процес (короткий або тривалий судинний спазм).
Гостра серцева недостатність може
розвиватися і на фоні інфекційних захворювань, у результаті загального
ослаблення організму.
Симптоми: гострий біль у тілі, обличчя
блідне й набуває синюшного відтінку, можлива задишка та задуха, іноді виступає
холодний піт.
Хворий збуджений, негативно реагує на
спокійну поведінку оточуючих або їхню безпорадну поведінку.
Перша допомога при гострій серцевій
недостатності.
Хворого необхідно посадити або покласти
(залежно від обставин), розстебнути стискаючі елементи одягу.
Під язик необхідно покласти
нітрогліцерин (капсулу) або валідол.
Якщо ліків немає, то до приїзду швидкої
допомоги можна застосувати такі засоби. Перший: кілька разів (2 - 3) натиснути
нігтем великого пальця правої руки на подушечку мізинця і секунд 5 - 10 промасажувати.
Для себе можна визначити цю точку
заздалегідь (натискання на неї в нормальному стані викликає неприємне відчуття).
Другий: розтирання кистей рук, хворому
дають можливість дивитися на годинник із секундною стрілкою або годинник
мобільного телефону і за можливістю рахувати повільно до 15 - 20. Якщо хворий
не в змозі рахувати, то це робить той, хто надає допомогу.
У результаті переключення уваги хворого
біль може зменшуватися або повністю минути.
У результаті некомпенсованого нападу
серцево-судинної недостатності може розвинутися інфаркт міокарда.
Інфаркт міокарда - гостре захворювання серцевого
м'яза (міокарда), в основі якого лежить порушення прохідності однієї з серцевих
артерій.
Найхарактерніший прояв інфаркту міокарда
- тривалий напад дуже сильного болю за грудниною або в ділянці серця з віддачею
в ліву (рідше - праву) руку, ліву лопатку, шию, щелепу тощо. У цей момент
спостерігаються й інші симптоми: кров'яний тиск після короткочасного підвищення
досить різко падає, внаслідок чого настає небезпечний стан (колапс), що
виявляється в похолодінні кінцівок, появі липкого холодного поту, синюшності
обличчя, аритмії серця, іноді відчуття страху смерті тощо. Крім цих типових симптомів,
можуть бути й інші: біль у животі (черевна форма) напад різкої задишки, ядухи
(астматична форма).
Перша допомога аналогічна першій
допомозі при серцевій достатності. Положення хворого горизонтальне.
Стенокардія - синдром своєрідного болю
за грудниною, який виникає нападами.
Симптоми: передує зростаюча дратівливість,
поганий сон, ниючі болі в ділянці серця, відчуття утрудненого вдиху, потім виникає
гострий біль.
Перша допомога: дати хворому валідол,
нітрогліцерин.
Гірчичники на ділянку грудей (спереду і
ззаду), до ніг (литки), заходи психотерапії (дивись: серцево-судинна
недостатність).
Колапс і запаморочення - загальні
реакції організму, можливі при всіх проявах серцево-судинної недостатності та
її ускладненнях.
В основі колапсу лежить тимчасова
серцево-судинна недостатність у зв'язку з падінням судинного тонусу через
рефлектор: реакцію судинно-рухового центру на будь-який пригнічуючий чинник.
Непритомність може трапитися й у
здорової людини.
Колапс настає тільки в результаті
патологічних процесів організму, при цьому розвивається спад життєвих функцій
усього організму аж до летального кінця.
Хворий може бути як притомним, так і
непритомним.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Характеристика гострої
серцево-судинної недостатності.
а) ознаки;
б) причини.
2. Випадки серцево-судинної
недостатності.
► Робота в
групах.
Випадки та різновиди
|
Ознаки
|
Перша допомога
|
1. Інфаркт міокарда
|
||
2. Стенокардія
|
||
3. Колапс
|
||
4. Запаморочення
|
(Таблицю учні заповнюють за
поясненням учителя або за самостійною роботою з підручником.)
V. Висновки.
1. При всіх проявах
серцево-судинної недостатності людині потрібно надати горизонтальне положення.
2. Ліки першої допомоги:
а) валідол кладуть під
язик;
б) желатинові капсули
держать у роті (для швидкої дії капсулу потрібно розчавити).
3) Якщо біль не зникає або
збільшується, потрібно викликати «швидку допомогу».
4. Наслідком
серцево-судинної недостатності може бути виникнення колапсу та непритомність.
VI. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний
параграф підручника.
Підписатися на:
Дописи (Atom)