Конспекти уроків

  "ПОРАНЕННЯ.  ХАРАКТЕРИСТИКА  РАНЕВИХ 

УСКЛАДНЕНЬ",   "СПОСОБИ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧ" ТА "ВНУТРІШНІ КРОВОТЕЧІ".

        Мета:    розглянути поняття «рани» та їх класифікацію, основні види та загальну характеристику ускладнень при пораненнях: кровотечі, інфікування, інтоксикація, пневмоторакс, гемоторакс, травматичний шок;
розвивати уважність, вміння швидко розпізнавати види ран та імовірні ускладнення, готовність допомогти;
виховувати почуття  поваги та милосердя, уважність, небайдуже ставлення до поранених.

        Тип уроку: засвоєння нових знань.

        Обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Класифікація ран».

Учень повинен:

 - пояснити поняття рани та їх класифікацію;

 - назвати основні види поранень;

 - дати загальну характеристику ускладнень при пораненні.

Структура уроку

І. Організаційний етап                                                                                ..2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                    3 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу ....................                                            25 хв.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу............                                           10 хв.

V. Висновки ...............................................                                                   3 хв.

VІ. Домашнє завдання......................................                                            2 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

 - Організація класу, доповідь зам командира взводу;

 - повідомлення теми та мети уроку.

ІI. Актуалізація опорних знань.

Поранення. Які асоціації викликає в учнів це поняття?

ІII. Вивчення нового матеріалу.

► Розповідь учителя з елементами бесіди.

Поранення.

Рани - це механічні ушкодження цілісності органів і покривів тіла.

Рани бувають такі:

- колоті;

- різані;

- укушені;

- забиті;

- вогнепальні;

- роздроблені;

- рубані.

        Колоті рани мають невеликий вхідний отвір, з першого погляду важко визначити їхню глибину та небезпеку.

        Роздроблені рани утворюються внаслідок сильних ударів важкими предметами, можуть містити шматки шкіри, уламки кісток.

        Різані рани мають рівні краї, у разі глибокого поранення краї «розвалюються».

        Рубані рани, як правило глибокі, з пошкодженням великих кровоносних судин.

        Забиті рани мають велику площу і неправильну форму. Часто при забитих ранах під шкірою утворюються гематоми - скупчення крові з кровоносних судин, які луснули внаслідок ударів.

        Більшість ран рясно кровоточать. У зв'язку з небезпекою потрапляння в рани бактерій, особливо анаеробних (що живуть у безкисневому середовищі), необхідне введення протиправцевої сироватки.

        Найчастіше серед вогнепальних ран трапляються кульові, рідше осколкові (вибухи гранат, бомб, спеціальних або саморобних вибухових пристроїв).

        Вогнепальні рани можуть мати вхідний і вихідний отвір (куля пройшла навиліт), або лише вхідний (куля в організмі).

        При укушених ранах на шкірі видно відбитки зубів. Унаслідок укусів звірами в рану може потрапити вірус сказу. У разі таких ран, незалежно від їхньої величини, звернення до лікаря обов'язкове.

Основні ускладнення при пораненнях.

        Інфікування (зараження). У повітрі, воді, ґрунті міститься величезна кількість бактерій і вірусів.

        Шкіра та слизові оболонки надійно захищають організм від проникнення хвороботворних інфекцій, але у разі порушення цілісності шкіри та слизових оболонок цей захист не спрацьовує. При потраплянні в рани анаеробних бактерій туга пов'язка або лейко-пластирна наклейка створять їм усі умови для розвитку, якщо поранена людина не звернеться за спеціалізованою медичною допомогою.

          Інтоксикація - потрапляння в кров хімічних речовин, продуктів розкладу ушкоджених тканин або мікробних отрут, у результаті чого розвивається хворобливий стан організму – сепсис.

         Прояви і наслідки інтоксикації залежать від стану організму, віку та характеру отруйної речовини. Інтоксикація має такі симптоми: підвищення температури, блювання, запаморочення, можлива непритомність.

       При інтоксикації необхідне вживання великої кількості рідини й екстрене звернення до лікаря.

       Пневмоторакс - порушення цілісності плеври легенів і проникнення атмосферного повітря в плевральну порожнину. У разі пневмотораксу порушується дихальна функція легенів аж до повного припинення дихання. Також з атмосферним повітрям у плевральну порожнину (вона стерильна) потрапляють патогенні мікроорганізми.

        Гемоторакс - потрапляння в плевральну порожнину  крові через травму легеневих судин.

       У разі пневмотораксу та гемотораксу накладається туга окклюзійна пов’язка з використанням повітронепроникних матеріалів (целофан, обгортка стерильного бинта). Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.

Травматичний шок.

       Травматичний шок спричиняється такими чинниками: втрата крові, переохолодження, біль, інтоксикація.

       У першій фазі травматичного шоку (еректильній) постраждалий збуджений. У нього частішає серцебиття, дихання. Зазвичай він при свідомості. Шкірні покриви бліді, зіниці розширені. Підвищена рухова активність. У разі тривалого шоку виникає друга фаза шоку (торпедна). Зіниці розширені, слабко реагують на світло. Шкірні покриви набувають землистого відтінку, часто вкриваються холодним потом, липким на дотик. Кінцівки холодні, температура тіла менша за 36 С. Рухова активність знижена. Можлива непритомність.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Класифікація ран, їхня характеристика.

2. Чому, обробляючи рани, дезінфікують спиртовмісними речовинами тільки краї ран, а не всю їхню поверхню?

3. Яку допомогу можна надати людині з пневмотораксом?

4. Якою дезінфікуючою речовиною можна і треба промивати рану? Який механізм дії цієї речовини?

V. Висновки.

1. Види ран: різані, рвані, стріляні, роздроблені, комбіновані.

2. Ускладнення: інфікування, кровотечі і травматичний шок.

VІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити види ран та їх характеристики.

2.Вивчити види ускладнень при пораненнях , їх основні симптоми та наслідки, способи боротьби з ними..  

ТЕМА УРОКУ. КРОВОТЕЧІ ТА ЇХ ЗУПИНКА.

       Мета: розглянути причини виникнення кровотеч, класифікацію, ознаки та способи їх зупинки.

       Тип уроку: засвоєння нових знань.

      Обладнання:  підручник, робочий зошит, таблиця «Класифікація кровотеч».

Учень повинен:

 - назвати причини виникнення кровотеч та їхню класифікацію;

 - визначити ознаки кровотеч відповідно до їхньої класифікації;

 - пояснити способи зупинки різних типів кровотеч.

Структура уроку

І. Організаційний етап                                                                                ..2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                    3 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу ....................                                            25 хв.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу............                                           10 хв.

V. Висновки ...............................................                                                   3 хв.

VІ. Домашнє завдання......................................                                            2 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

 - Організація класу, доповідь зам командира взводу;

 - повідомлення теми та мети уроку;

 - утворення груп.

II. Актуалізація опорних знань.

Кровотечі. Які асоціації викликає в учнів це поняття? (Складання схеми в ході фронтальної бесіди.)

Наприклад:

Артеріальна

Венозна

Капілярна

Травми

Клітинна асфіксія

Джгут
Турнікет

Закрутка

Давляча пов'язка

ІII. Вивчення нового матеріалу.

Кровотечі.

       Кровотеча - це порушення цілісності судин із наступним витіканням крові.

       Втрата крові становить безпосередню загрозу для життя потерпілого. Кровотечі призводять до зменшення об'єму циркулюючої крові та виникнення гострої анемії, гіпоксії (зниження рівня гемоглобіну призводить до зниження кількості кисню, що надходить до клітин).

        Зменшення кількості крові також сприяє зниженню артеріального тиску, почастішанню пульсу.

        Механічні пошкодження судин стаються внаслідок опіків, відкритих і закритих травм, обмороження.

       Інтенсивність кровотеч залежить від стану системи зсідання крові. Нестача в крові йонів кальцію знижує зсідання крові та робить небезпечною навіть капілярну кровотечу.

       В артеріях тиск крові більший за атмосферний і в разі порушення їхньої цілісності кров фонтанує; артеріальна кров яскраво - червоного кольору. Що більша артерія, то більша втрата крові за одиницю часу.

       Найнебезпечніша кровотеча - травма сонної артерії.

       У венах тиск крові менший за атмосферний, кров витікає розмірено, вона темна на колір.

       При капілярних кровотечах кров виступає краплями.

       При зовнішніх кровотечах кров витікає в зовнішнє середовище.

       При внутрішніх кровотечах кров витікає в тканини й утворює гематоми або виливається в порожнину (черевна, грудна кровотечі).        Порожнинні кровотечі часто рясні, оскільки в цих випадках кров втрачає здатність до зсідання.

       При прихованих кровотечах зовнішні ознаки відсутні. Вони можливі у разі виразки шлунку, дванадцятипалої кишки.

       При капілярній кровотечі достатньо накласти тугу пов’язку.

       Зверніть увагу! Якщо протягом 30 хвилин капілярна кровотеча не зупинилася, необхідне екстрене звернення до лікаря. Зафіксова­ні випадки загибелі людей, які заснули з капілярною кровотечею, що не зупинилася, і померли від великої втрати крові.

Швидка втрата крові до 30% смертельно небезпечна.

Зупинка кровотеч.

       При капілярній кровотечі достатньо накласти асептичну пов'язку.

       Відкриту венозну кровотечу зупиняють тугою (давлячою) пов'язкою на рану і перетисканням вен  нижче за місце ураження.

       Артеріальну кровотечу можна зупинити накладанням турнікета, джгута (закрутки, ременя) вище за місце ураження, після чого на рану накладається туга пов'язка.

       Для тимчасової зупинки артеріальної кровотечі можна притис­нути артерії в певних місцях.

       У цих місцях артерії розташовані близько до поверхні тіла і су­дину можна притиснути пальцем до кістки.

       Також кровотечу в кінцівках можна  зменшити підняттям кін­цівок догори або їх згинанням.

       Внутрішня кровотеча має такі симптоми: блідість, пульс частий і слабкий, холодний піт, поверхове дихання.

       Якщо виникає імовірність кровотечі в черевну порожнину, то необхідно притиснути коліна до живота і зафіксувати потерпілого в цьому положенні.

       Зверніть увагу! Для попередження травмування шкіри під джгут або допоміжні засоби підкладається тканина .

       Зверніть увагу! Максимальний час накладання джгута (ременя, закрутки) - 2 години, для дітей залежно від віку - 40-60 хвилин. Перетискання судин на більш тривалий час призводить до омерт­віння тканин - некрозу.

       Необхідно фіксувати час накладання джгута (письмово, на па­пері, на тілі потерпілого поруч із раною, усна передача медпраців­никам).

       У разі тривалого транспортування необхідно на 2-3 хвилини послаблювати джгут через кожні 30 хвилин. (У зимовий час омертвін­ня тканин настає швидше.)

       При масивних кровотечах необхідна екстрена медична допомога і обов'язкова госпіталізація.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Як розрізнити артеріальну та венозну кровотечу?
2. Які ознаки венозної кровотечі?
3. За якими симптомами можна запідозрити внутрішню кровотечу?

2. За яких умов стає небезпечною капілярна кровотеча?

3. Об'єднайтеся у групи та змоделюйте першу неспеціалізовану допомогу при всіх видах кровотечі.

V. Висновки.

1. При артеріальній кровотечі кров червона, пульсує. Перша допомога: накладання джгута (закрутки) вище місця ураження, накладання стерильної давлячої пов'язки.

2. При венозній кровотечі кров темна, витікає рівномірно. Перша допомога: накладання давлячої пов'язки на рану, тампонада рани.

3. Капілярна кровотеча: кров виступає краплями на шкірі. Перша допомога: туга стерильна пов'язка.

VI. Домашнє завдання.

1. Вивчити відповідний текст підручника.

 2. Навчитись: - визначати вид кровотечі ;

  -     проводити  пальцеве перетискання судин у відповідних місцях, в залежності від ділянки кровотечі;

  -  накладати турнікет, джгут та закрутку, давлячу пов’язку при відповідних кровотечах.

ПЛАН-КОНСПЕКТ  УРОКУ

                                                           10 клас                                                        

  ТЕМА УРОКУ:    «Внутрішні кровотечі. ПМД»

МЕТА УРОКУ:  розглянути можливі причини внутрішніх кровотеч,  їх основні симптоми та наслідки;

формувати в учнів  спостережливість, спокій і зібраність, вміння цілеспрямовано зробити все можливе для надання першої допомоги;    

виховувати співчутливе ставлення до ближніх, розуміння своєї відповідальності за здоров’я та життя потерпілих.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: плакати на тему: «Ознаки кровотеч», «Базовий алгоритм першої допомоги» , підручники, відеофільм, презентація , роздатковий матеріал (тестові завдання , кросворди), гумові рукавиці, стерильні серветки, бинт, міхур для льоду.

                                СТРУКТУРА   ХІД УРОКУ  УРОКУ

 І. Організаційний етап……………………………………………………..2 хв.

ІІ. Перевірка домашнього завдання………………………………………5 хв.

(Експрес опитування по темі «Рани.»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку………………………………………1 хв.

ІV. Актуалізація мотивації учіння учнів………….........3 хв.

V. Вивчення нового матеріалу………………………….20 хв.

                                               Внутрішні кровотечі:

1)    Явна ( спостерігається при сечоспусканні з кров’ю, кровохаркання, блювота, кашель, випорожненнях);

2)     Прихована (кров збирається в порожнинах (черевній, легеневій).

Внутрішні кровотечі небезпечні і приводять до летальних випадків.

Класифікація

І.  За причиною: 

1)    Механічні - виникають через травми.

2)    Арозивні – при роз’їданні стінки судин некрозом, раковою пухлиною.

3)    Діапедезні – коли стінки судин починають пропускати кров  – авітаміноз, малярія, скарлатина.

ІІ. За об’ємом  втраченої крові:

1)    Легка кровотеча  менше 0,5л.

2)    Середня 0,5-1л.

3)    Тяжка -1-1,5л.

4)    Масивна -1,5-2,5л.

5)    Смертельна -більше 2,5-3л.

6)    Абсолютно смертельна- перевищує 3-3,5л.

ІІІ. В залежності від пошкодженої судини

1)    Паренхіматозна – кров виходить із капілярів функціональної тканини внутрішніх органів – печінка, нирки , селезінка і тд.

2)    Венозна

3)    Артеріальна

4)    Капілярна

5)    Комбінована

ІV. В залежності від локалізації:

1)    Шлунково-кишкова  кровотеча -  кров попадає в органи травної системи , потім згортається і покидає кишечник в вигляді чорного калу.

2)    Гемоторакс – кров виливається в плевральну порожнину.

3)    Гемоперекард – кров в навколосерцевій сумці.

4)    Внутрішньочерепний вилив .    Після ЧМТ навіть 10 мл. крові достатньо для того , щоб викликати здавлення мозкових структур: сліпоту, параліч і тд. Кров сама не може залишити черепну порожнину.   Внутрішньочерепна кровотеча може початися і через декілька годин і навіть днів після удару.

5)    Кровотеча в середину суглобу не є небезпечною, але без лікування вона  загрожує втратою рухової  активності.

6)    Різні захворювання: перфоративна виразка шлунку,  кишечника , цироз печінки, злоякісні пухлини, тріщини, кровотечі гінекологічні (розрив кісти яєчника, відшарування плаценти, після аборту, пологів).

Ознаки:

Ø Блідість шкірних покривів

Ø Слабкість

Ø Головокружіння

Ø Прискорений пульс

Ø «Мушки» перед очима

Ø Потемніння

Ø Непритомність

Ø Холодний піт

Ø Спрага

Ø Сонливість

Ø Падіння артеріального тиску

Незначна крововтрата не завжди супроводжується зниженням артеріального тиску і зміною частоти серцебиття.

Ø Розпізнати кровотечу стравоходу , шлунка можна по блювоті темного кольору  – кольору кавової гущі.

Ø Чорний кал  – кровотеча шлунка, підшлункової, тонкого кишечника, а при геморої і товстого кишечника виділяється червона не згорнена кров.

Ø Нехватка повітря і утруднення дихання вказують що кров накопичується в плевральній порожнині.

Ø Легеневі кровотечі супроводжуються кашлем з кров’янистою піною.

Крововилив в мозок :

Ø Приступ головної болі

Ø Головокружіння

Ø Нудота , блювота

Ø Втрата свідомості

Ø Порушення мови

Ø Порушення синхронності рухів

Ø Судоми

ПМД

1)    103 , 112

2)    Холод на область…

3)    Забороняється пити, їсти, анальгетики, та інші засоби, грілка.

4)    Госпіталізація.

ü При  носовій кровотечі - сидяче  або напівсидячи положення, холод на перенісся, марлеві валики змочені в перекис водню вставити в ніздрі, затиснути ніздрі. Якщо тривалий час кровотеча не зупиняється - варто звернутись до лікаря.

1. Первинне застосування нових знань (опрацювання ситуативних задач у групі)-5хв.

2.Самостійне  застосування  учнями нових знань під час вирішення ситуативних завдань-5хв.

VI. Підсумки уроку-3хв.

VII. Повідомлення домашнього завдання-1хв.